НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО ПЛАСТИЛІН. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЕФЕКТОЛОГА
Пластилін сміливо можна назвати найкращою та найдоступнішою розвивальною «іграшкою», яку, до речі, можна змінювати хоч щогодини, виліплюючи із зайчика котика, а з котика слоненя. Не всі діти залюбки будуть гратися пластиліном, багатьом він здається нудним. Якщо ви хочете, аби ваша дитина полюбила ліплення, потрібно зацікавити її.
Як гратися пластиліном, аби малюкові не стало нудно?
1. Різнокольорові шматочки. Спочатку покажіть дитині коробку, відкрийте та проведіть асоціацію, наприклад: «Дивись, які клавіші гарні, як у піаніно!» Запропонуйте обрати кілька кольорів, не обирайте за дитину, нехай вона це зробить самостійно, але не дозволяйте брати всі шматки водночас. Дитині швидко набридне та і пластилін стане непридатним до подальшого використання.
2. Веселе розігрівання. Вигадайте якусь веселу риму.
Пластилін ми розминаємо,
В руках силу маємо.
Вийде в нас гарний клубочок,
Кольоровий колобочок!
Розминайте свій шматок пластиліну, а дитина нехай розминає свій.
3. Перше ліплення.
Покажіть дитині основні дії з пластиліном, зокрема, як можна розділити шматочок спеціальним ножичком, або відщипнути пальчиками. Якщо дитина хоче робити так, як їй заманеться, не намагайтеся її переконати, та робити суворі зауваження, як це робити правильно. Нехай ліпить по-своєму, ви лише ніжно коригуйте її дії. Адже ви можете назавжди знеохотити її гратися пластиліном. Не забувайте, що це перш за все гра, а вже потім розвивальне заняття.
4. Дрібні шматочки.
Дітям подобається подрібнювати пластилін, але вони це роблять зазвичай хаотично, тому пластилін опиняється у різних місцях кімнати. Запропонуйте дитині чіпляти шматочки на картонку чи спеціальну дощечку. А потім ускладнить завдання. Нехай малюк прикрашає якусь фігуру, наприклад, у великий круг ліпить маленькі кружечки. Чи намалюйте деревце, а він нехай кріпить на нього яблука та листочки.
5. Яскраві ковбаски та кільця.
Формування ковбасок — це найпростіше завдання, але цікаве, до того ж подобається дітям, тому що нескладне. З ковбасок покажіть, як зробити змійку чи кільця, з багатьох кілець, різних за розміром, можна зробити мавпочку на дошці чи іншу тваринку.
6. Кольорові кульки.
Кульки, різні за розміром, малятам робити непросто, але дуже корисно. Саме такі дрібні дії найкраще сприяють розвитку моторики пальчиків. Це розвиває ту частину дитячого мозку, що відповідає за мовлення. Потрібно вигадати якусь гру чи згадати героїв з мультфільмів (наприклад, Капітошка чи Смішарики), аби цікавіше провести час за ліпленням корисних кульок. Корисно також просто роздавлювати кульки пальчиком, а потім знову формувати з них кульки.
7. Загадкові відбитки.
На розім’ятому пластиліні добре залишати сліди якимось предметом — паличкою, ґудзиком, олівцем, кільцем чи навіть виделкою. Можна створювати якісь візерунки чи просто робити відбитки, а потім їх прикрашати.
8. Аплікації та поробки з пластиліну.
Старшим за віком дітям можна запропонувати зробити якусь повноцінну картину з пластиліну чи фігуру з додаванням інших матеріалів. Обліплюйте якийсь посуд чи предмет. Наприклад, можна пластиліном обліпити стакан, виліпити квіточки чи ще щось, прикрасити його різноманітними намистинками, стрічками, зернами тощо. Або ж просто виліпити якихось звірят із додаванням каштана та зубочисток (павука, мішку чи кошеня). Фантазуйте та використовуйте в творчості природні матеріали.
Дуже часто батьки бідкаються: «Та я вже безліч разів купувала той пластилін — він ним не грається, зминає його весь в один шматок і викидає!» Це прості відмовки лінивих матусь із татусями.
«Сеанси» ліплення корисні й дорослим, тому не залишайте дитину наодинці з пачкою пластиліну, а проявляйте уявлення та творчі здібності разом.
