«ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ З ГІПЕРАКТИВНОЮ ДИТИНОЮ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ»
ПОРАДИ БАТЬКАМ
«ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ З ГІПЕРАКТИВНОЮ ДИТИНОЮ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ»
Під час надзвичайної ситуації, в який зараз знаходиться весь світ, і в спокійному повсякденному житті варто дотримуватись наступних рекомендацій:
1. Організація часу і дня дитини.
Коли дитина зайнята – проблем з поведінкою менше. Бажано, щоб активності дитини чергувалися.
Також важливо адекватно оцінити, з чим дитина може впоратись самостійно, а де їй потрібна допомога батьків.
2. Організація середовища дитини.
Зараз, коли карантин, всі вдома, під боком говорить телевізор, у дитини дуже багато спокус. Важливо ці спокуси прибрати на той час, коли необхідно. Наприклад, під час роботи над домашнім завданням.
Виконуючи домашні завдання з дитиною з РДУГ варто дотримуватись наступних рекомендацій:
• Робити разом. У початковому періоді навчання дитина із цим синдромом однозначно не зможе робити уроки без дорослого – він планує діяльність за неї. Поступово хтось із батьків може передавати управління дитині, але при цьому повинен бути напоготові: періодично заглядати в кімнату, перевіряти, чи впорається школяр сам. Якщо ні, то повертатися до спільних занять.
• Не відволікатися. Коли батьки сідають робити уроки з дитиною, вони не повинні нікуди поспішати, паралельно готувати вечерю або нескінченно відповідати на повідомлення. Треба повністю належати дитині. Метушливість батьків автоматично передасться дитині – вона буде нервувати.
• Ділити складні завдання на частини. Фраза «йди роби уроки» для дитини із РДУГ незрозуміла, адже вона не може спланувати цю діяльність. Вказівки повинні бути конкретними і поділеними на етапи: сідаємо за стіл, беремо щоденник, читаємо домашнє завдання, розгортаємо підручник. Так ми допомагаємо дитині поетапно дійти до вирішення. Поступово це зовнішнє мовне управління переходить у внутрішній план. Дитина починає самостійно здійснювати ці кроки без вашої допомоги.
• Використовувати таймер. У дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності погано розвинене сприйняття часу, тому вона повинна бачити, що час йде. Можна використовувати пісочний годинник, різноманітні додатки, де біжить стрілка і циферблат зафарбовується – так їй буде простіше сприймати час. Коли дитина бачить, що 15 хвилин, відведені на математику, закінчуються, її активність підвищується.
• Робити зупинки. Дітям із РДУГ вони потрібні: 20 хвилин роботи, п’ять хвилин відпочинку. Якщо дитина починає соватися, позіхати, колупати в носі – зупиняємо таймер і йдемо відпочивати. Перерва в процесі виконання одного завдання повинна бути короткою, максимум п’ять хвилин, оскільки дитині із РДУГ складно знову ввімкнутися у процес. Перерва між завданнями – зазвичай 10-15 хвилин. Під час перерв усі гаджети (телефон, планшет, телевізор) – під забороною: дитині потрібно активно порухатися (балансир, батут, турнік), попити води, подивитися у вікно, з’їсти яблуко – цього достатньо.
Можна штовхати руками стіни або балки дверного отвору: така напруга і тиск вмикає пропріоцептивну систему, яка активізує всі структури головного мозку.
Якщо дитина постійно крутиться на стільці, можна замінити його на фітбол – це допоможе сконцентрувати увагу. Якщо сповзає зі стільця, використовуйте килимки, що допомагають не ковзати – на стільці, під ногами і під зошитами. Під рукою завжди повинен бути еспандер, жуйка для рук, м’ячик: глибокі натискання сприяють поліпшенню енергетичного тонусу в головному мозку.
• Тримати стіл у порядку. Відповідальна за це повинна бути дитина. На столі залишається органайзер для письмового приладдя і більше нічого. Жодних ігор, журналів, книг. Після уроків дитина повинна подбати про те, щоб усе було прибрано. Вводимо правило: де беремо, туди й кладемо. Це допоможе вирішити проблему з організацією, яка властива дітям із РДУГ. Спочатку можна зорієнтувати дитину, наклеївши стікери з підписами.
• Відмовитися від чернетки. Велика проблема дитини із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності – вона швидко виснажується. Якщо школяр напише чернетку, то на чистовик сил уже не вистачить. Звичайно, писати відразу начисто спочатку буде складно, дитина робитиме помилки. Але це привчить її до відповідальності, вона буде намагатися зробити якісно.
3. Батьки мають самі перебувати в ресурсному стані.
Бо якщо вони виснажені, то бути терпеливими й помогти дитині буде нелегко. В цьому може допомогти чіткий розподіл обов'язків.
Особливо це важливо, якщо батьки працюють дистанційно. Наприклад, чітко надати дитині графік: з 12-15 всі питання до мами, з 15-18 – до тата.
Також необхідно виділити час на свої потреби. Важливо дбати про сон, фізичну активність, здорове харчування, ресурсні активності. В цьому немає жодного егоїзму. Це важливо.
4. Виділіть час на приємні заняття для всієї родини.
Карантин – це і можливість створити такі традиції. Настільні ігри, перегляд гарного мультику всією сім'єю, можна приготувати святкову вечерю і пограти в ресторан.
5. Надавайте позитивне підкріплення гарній поведінці.
Важливо відійти від дисципліни, що базується на критиці і покаранні, до позитивного підходу. Дайте їй чітке завдання і заохочення, якщо вона його виконає. Наприклад, вчасне і якісне виконання уроків веде до спільної улюбленої гри.
6. Говоріть з дітьми про те, що відбувається.
Це важливо для того, щоби допомогти дітям справитися з їхніми переживаннями. Діти хвилюються і мають багато запитань: "Що відбувається", "Коли це скінчиться", "Чи ми впораємось".
З одного боку поясніть їм ситуацію, з іншого – дайте надію, що все буде добре.
